|
#gallery-1 {
margin: auto;
}
#gallery-1 .gallery-item {
float: left;
margin-top: 10px;
text-align: center;
width: 100%;
}
#gallery-1 img {
border: 2px solid #cfcfcf;
}
#gallery-1 .gallery-caption {
margin-left: 0;
}
/* see gallery_shortcode() in wp-includes/media.php */
|
Козловський, М. Украіньске відродження на Берестейщині у 80-90-х роках ХХ століття : спогаді / Микола Козловський. — Слов’янськ, 2006. — 44 с. Автор, корінний житель Берестейщини, відомий журналіст і громадський діяч, розповідає про специфічні умови, в яких перебуває україномовне населення цього краю, про свою участь у пробудженні національної свідомості земляків. |
|
#gallery-2 {
margin: auto;
}
#gallery-2 .gallery-item {
float: left;
margin-top: 10px;
text-align: center;
width: 100%;
}
#gallery-2 img {
border: 2px solid #cfcfcf;
}
#gallery-2 .gallery-caption {
margin-left: 0;
}
/* see gallery_shortcode() in wp-includes/media.php */
|
Тукальський-Нелюбович, Геронім. Історя родини Тукальських-Нелюбовичів і Рівненське Полісся. Ч. 1. Доки не сів міцно в сідло (Подаеться в скороченому выгляді) / Геронім Тукальський-Нелюбович. — Рівне : Возень, 2011. — 128 с. У книзі вперше українською мовою надруковані спогади польського шляхтича, колишнього власника маєтку в селі Мутвиця – Героніма Тукальського-Нелюбовича, що стосуються исторїї його родини на початку XX століття. |
|
#gallery-3 {
margin: auto;
}
#gallery-3 .gallery-item {
float: left;
margin-top: 10px;
text-align: center;
width: 100%;
}
#gallery-3 img {
border: 2px solid #cfcfcf;
}
#gallery-3 .gallery-caption {
margin-left: 0;
}
/* see gallery_shortcode() in wp-includes/media.php */
|
Nicieja, S. S. Kresowa Atlantyda : historia i mitologia miast kresowych / Stanislaw Slawomir Nicieja : T. 11 : . — Opole : MS, 2012—Nicieja, Stanislaw Slawomir Pinsk, Dereszewicze, Molodow, Porzecze, Perkowicze, Miedzyrzecz Korecki. — 2018. — 303 c. Dzięki cyklowi «Kresowa Atlantyda» udało się już ocalić od zapomnienia kilka tysięcy ludzi różnych zawodów, kompetencji i talentów, różnego znaczenia i miejsca w narodowych dziejach — tych, którzy tworzyli nieistniejący już świat kresowych sztetli, ukraińskich i białoruskich siół, ormiańskich skupisk oraz polskich miasteczek i przysiółków, dworów i pałaców. Głównym miastem XI tomu «Kresowej Atlantydy» jest stolica Polesia — Pińsk i wsie rozłożone w międzyrzeczu zasilanym wodami Piny, Prypeci czy Horynia. Wiele uwagi autor poświęca dworom i pałacom, które były własnością znanych polskich rodów: Kieniewiczów (Dereszewicze), Skirmuntów (Mołodów i Porzecze), Wysłouchów (Perkowicze) oraz Steckich (Międzyrzecz Korecki). |
